Що означають дні тижня?

Здавалося б, що нового можна повідати про те, що має сім днів, назви яких відомі й малечі. Однак і цього разу, я намагалася по крупиночці, по словечку знайти якомога більше знаного і багатьма нами не знаного про назви днів.

А це те, що знали наші предки і що відбирали в нас або спотворювали наші недруги й вороги. Коли ми говоримо слово "тиждень", то, звісно, маємо на увазі проміжок часу в 7 діб із певною назвою кожного окремого дня.

Проте були часи, коли тиждень складався із 5-ох і навіть 10-ох днів. Поступово декади і 5-денки змінилися на семиденки, а кажучи давньоруським словом, – седмиці.

То чому дні тижня мають саме такі назви, які відомі нині? Чи випадкові вони? Чужі ці назви чи рідні нам, українські?

В українців сучасні назви днів пов’язані не з небесними світилами, як, напр., у римлян, а більшість назв днів вказує на їх порядок у тижні, послідовність. Точкою відліку цього порядку взято неділю.

ПОНЕДІЛОК – день чоловічий. Його вважали важким днем. Справді ж бо, "по неділі", після відпочинку, нелегко братися до важкої роботи.

Тому в понеділок не починали ніякої великої справи, бо його вважали несприятливим, хоча таким був не завжди, адже мав назву Хорошдень (за прадавніх, ще дохристиянських, часів). Є й прислів’я:

Понеділок – шевський празник.

Понеділок і п’ятниця – важкі дні, вівторок і субота – легкі. У понеділок роботи не починай і в дорогу не вирушай.

ВІВТОРОК – "второй", себто 2-ий день після неділі. Чоловічий день. Його вважали легким днем, сприятливим для початку роботи.

Щасливий день. Мав древню назву Велесдень, бо був приурочений д.-українському богові Велесові, трудівникові. Прислів’я:

Вівторок – щасливий день.

На вівторок бід зібралось сорок.

СЕРЕДА – жіночий день. Цього дня дотримувалися посту. Намагались не мити волосся, не розчісувати, не заплітати кіс, "бо в середи 40 доньок і кожна висмикне пасмо", "бо волосся перестане рости", "бо голова болітиме", "бо коса буде поганою".

Не дозволяли і різати полотно на сорочки та шити або вбиратись у нову сорочку. У дохристиянські часи середа мала назву Яродень. Сучасна назва, "середа", означає середина тижня.

Багата середа на приказки і прислів’я про себе:

Воно як трапиться: коли середа, а коли й п’ятниця.

В середу постила, а корову вкрала. Гуляла середа, як ще була молода. Знає песик середу. Не сунься, середо, наперед четверга, бо ще й п’ятниця буде. (Не сунься, середо, поперед четвера).Середа в нас аж до п’ятниці. Середа – по коліна борода. Середа та п’ятниця – четверові не укажчиця. Середу твердо держить, а за чужим дрижить. Скривився, як середа на п’ятницю.Середа? То хай не ходить наперед четвера. Ще то не біда, що без риби середа. Як прийшла середа, то й вчепилася біда.

ЧЕТВЕР – "день чоловічий", сприятливий для різних справ. Заборони стосувалися лише деяких видів робіт. Не можна нічого садити в землю, бо з’їдять черви.

Сіяли цього дня капусту, огірки, садили квочку. Подекуди в четвер не мастили: "щоб не було павуків у хаті", не прали, "бо буде град падати", не снували, "бо хлопці снуватимуть по селі" (ходитимуть неодруженими).

П’ЯТНИЦЯ – 5-ий день тижня, "жіночий", пісний. Цього дня не виконували домашніх, особливо ткацьких, робіт. Не пекли хліба. У п’ятницю після заходу сонця, кажуть, не можна мити ложок і мисок, бо "вороги будуть тарабанити про тебе язиками, наче тими ложками".

А ось для чоловічої роботи цей день вважали легким на почúн. У п’ятницю добре орати, сіяти жито й овес.

"Проти п’ятниці сон неодмінно справдиться". І хто йтиме свататись – пощастить: "У п’ятницю засватається навіть свинячий пастух", казали. Тому й назва цього дня була – Ладодень на честь бога любові, Лада.

І лише СУБОТА носить не українську назву (а маємо ж свою!).

З уведенням християнства названа від чужого слова "сабат", "шабаш", тобто кінець роботи перед неділею, кінець робочого тижня.

Найважчий день для роботи. "Субота – не робота: помий, помаж і спати ляж".

Можна почати прибирання – легше пройде. В суботу краще всього купатись і переодягатись. Одні вважали останній будній день вдалим для початку роботи і для початку життя: "Хто народився в суботу – цілий вік буде щасливим".

Інші вважали день важким, намагалися закінчити будь-яку роботу, "бо будеш 10 субот закінчувати". Якщо в суботу одружуються ті, що народився цього дня, то казали, не матимуть дітей.

У суботу змащували долівку жовтою глиною, готувалися до неділі. Перундень. Так називали суботу давні українці, бо приурочували давньоукраїнському богові Перунові.

Субота – вся робота. (Субота – не робота. Субота – не робота, а в неділю нема діла. Субота – не робота, неділя – не вільна).

Субота – кінчається робота. Субота – не робота, помий, помаж, та й спати ляж. (У суботу помий, помаж і спати ляж).

НЕДІЛЯ – від д.-руського слова "нє дєлать", не робити.

Неділя – "не робота і не діло". Домашню роботу забороняли: "щоб не було хвороби, нещастя вдома".

Не можна в неділю шити, "бо нарве палець". Не можна рубати сокирою. Казали, що розрубана в неділю ломака, якщо її зберегти, навіть через 7 років обов’язково спалахне і згорить.

Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки». Узагальнюючий урок.

Тема. Всеволод   Нестайко «Тореадори з Васюківки». Узагальнюючий урок.

Мета  уроку: узагальнити вивчений твір; розкрити особливості повісті; формувати вміння аналізувати вчинки героїв та їх поведінку; виховувати позитивні риси характеру, повагу до дружби.

Тип уроку: урок закріплення вивчених знань

Обладнання: портрет В. Нестайка, його твори, презентація, сигнальні картки, глобус, малюнки  та комікси учнів, «Скринька порад»

                                                                                                   Епіграф

                                                                             Дружба!

                                                                              Велике це слово – дружба!

                                                                           Може, найбільше з усіх людських слів!

                                                                                                           Павлусь  Завгородній

 Проблемне питання: чи може пригодницький твір навчити чогось корисного?

Хід уроку

І. Організаційний момент.

«Хвилинка психологічного настрою»

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності                             

Учитель. Доброго дня! На сьогоднішній урок мені хотілося захопити такі речі: Корівка, Собачка, Зайчик, глобус, метелики

(Учні аргументують відповіді разом з учителем)

Чи траплялися у вашому житті цікаві епізоди, пригоди. Чи могли б на основі них написати   розповідь, повість?

- (Відповіді учнів)

-А які пригодницькі твори зі світової літератури ви знаєте?

Який  розділ   з української літератури ми вивчаємо?

Визначення термінів: пригоди і романтика

ІІІ. Виконання вправ на закріплення

Учитель. Цей твір для вас не є невідомим, ви всі його прочитали. Сьогодні ми ще раз пройдемося сторінками цього твору. Дана книга є твором – присвятою своєму другові – художнику Василю Євдокименку.

Повідомлення учнів.  1)  У 1979 році цю улюблену книжку всіх дітей рішенням Міжнародної     Ради з    дитячої та юнацької літератури внесено  до  «Особливого Почесного списку Г.К. Андерсена».

2) Книга Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» стала найкращою українською книгою за версією вчителів з Євросоюзу.
Учителі зі шкіл з Болгарії, Польщі, Потругалії, Іспанії, Чехії, Греції та Литви створили мапу найпопулярніших дитячих книжок у Європі. Мапу було створено за підтримки eTwinning, навчальної програми Європейської Комісії, започаткованої у 2005 році з метою розвитку співпраці європейських шкіл.

У Великій Британії такою книгою був названий «Гаррі Поттер та філософський камінь» Джоан Ролінг, у Франції «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері, у Швеції – «Пеппі Довгапанчоха» Астрід Ліндгрен, в Італії – «Прагоди Піноккіо» Карло Коллоді.

(Учениця показує «Мапу» , коментує)

2) Повторення відомостей з теорії літератури

- В якому жанрі ми працювали?

- Чим же  повість відрізняється від оповідання)

(Учні  порівнюють)

-          Даний твір існує сам по собі?

(Відповіді учнів – це трилогія, бо в усіх трьох книжках  - «Пригоди Робінзона Кукурудзо», «Незнайомець із 13 - ї квартири», «Таємниця  трьох невідомих» - розповідається про веселі пригоди друзів Яви Ревеня та Павлуші Завгороднього.

Учитель. Це перший пригодницький  твір в українській літературі,тому ,що світова література знала такі твори, а Всеволод Нестайко став візитівкою в роботі над таким жанром.

·         Яка повість називається пригодницькою?

(Відповіді учнів)

3)»Уявна» зустріч з письменником

Перша публікація твору відбулася у 1962 році. Чому, на вашу думку, доросла людина пише такий дитячий твір?

 (Відповіді учнів:

-          Важке дитинство;

-          Смерть друга;

-          Зростав під час Великої Вітчизняної війни,  знає, що таке голодомор…

Учитель. «Саме тому, що дитинство моє перерване Великою Вітчизняною війною, мені знову хочеться повернутися в дитинство, бо я не догрався, недочитав, недомалював, не добігав…».

                                                                                        В. Нестайко

Учитель. Я  бажаю, щоб  ніщо в світі не перекреслило вашого дитинства, щоб ви  мали можливість радіти кожній хвилині вашого життя

Вам було завдання: відчути себе в ролі журналістів та письменників, взявши інтерв’ю в батьків, друзів, учителів

·         4) Словникова робота: «Хто ж такі тореадори?»

  (Учні зачитують відповіді)

·         Повідомлення учнів про «Тореадори», «Корида», «Посадобль»

·         (Перегляд фрагменту посадоблю Бізе «Кармен»)

5)«Пройдемося» сторінками твору

(Робота біля дошки. Учні коментують власні малюнки, виставляючи їх у правильній послідовності, називаючи розділи твору.)

·         «Вгадай епізод з повісті»

6)      Інсценівка «Перше знайомство з героями»

7)      Вікторина «Так» чи «Ні»

Вікторина   «Так» чи « Ні»

1. Хлопці хотіли прорити метро під  клунею. (Ні, під свинарником)
2. За проїзд у метро хлопці збиралися брати п’ять копійок з учительки української мови. (Ні, математики)
3. Дідусь у покарання примусив хлопців закопувати метро назад. (Так)
4. Зробити підводний човен хлопці вирішили з плоскодонки. (Так)
5. Щоб витягти цуценя з криниці, хлопці принесли мотузку з дому. (Ні, відв’язали козу)
6. Кандидатура корови Маньки  не підійшла на тореадорський бій, бо вона  була  з одним рогом. (Так)
7. Хлопці шукали порятунку від Контрибуції в калабані. (Так)
8. Павлусь дружив з Явою ще з першого класу. (Ні, з 4)
9. Сестра Яви не вимовляла літеру «Л». (Ні, «Р»)

10.     До Яви під час хвороби прийшла медичка. (Так)

11.     Ява з Яришкою найчастіше сварилися через велосипед. (Так)

12.     Думаючи, що вмирає, Ява подарував Яришці свій магнітофон. (Ні)

(Учні ставлять + або – на позначення правильного та хибного твердження, потім виконують взаємоперевірку за поданим ключем).

·         Що ж хлопців між собою пов'язувало?

·         Мрії хлопців

·         Життєві істини, які виводять для себе герої:» Чим страшна хвороба! Не тим, що десь щось болить! Ні! Найстрашніша хвороба безсиллям, бездіяльністю, нерухомістю»

·          Павлуша для себе робить висновки: «О, ні,зраджувати друга – це жахливо. Я ніколи не піду на зраду».

·         Робота в «малих» групах

Засоби творення комічного. Ігр. –фразеологізми, ІІ гр.. -прислів'я;

Яка група  знайде найшвидше  терміни в повісті, які відносяться до народної просторічної лексики. Наприклад: «Свинство», «шмаркачі», «найди біда»…

Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Займи позицію»

«Скринька порад», туди діти кидали свої поради  героям повісті

«Мікрофон»

-          Повість «Тореадори з Васюківки» допомогла мені зрозуміти, що…

     «Без мрії не можна жити»

(Звучить музика - Шопен «Мрії»)

Протягом нашої роботи над твором ми з вами заповнювали таблицю «Мрії та дійсність», куди записували всі мрії наших героїв. Я впевнена, що у вас також вони є. Але про свої мрії не варто говорити вголос, бо, як кажуть у народі, тоді ми їх сполохаємо і вони не збудуться… 

Тому я пропоную заплющити очі й подумати про свою найпотаємнішу мрію. Хай летять вони на крилах у світ, допомагають нам його відкривати. Чим більше мрії пізнають світ, тим ви будете щасливішими. А допоможуть долетіти до мрії  ці ніжні  метелики (учитель роздає всім метелики та «Заповіді Дружби» Всеволода Нестайка)

Домашнє завдання. Написати листа до Всеволода Нестайка

Самооцінювання та оцінювання учнів

Урок – мандрівка до країни «Числівник»

Тема: Урок – мандрівка до країни «Числівник». Розбір числівника як частини  мови.

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів з теми «Числівник»; вчитися розбирати числівник як частину мови; розвивати вміння аналізувати мовний матеріал; перевірити рівень навчальних досягнень із даної теми; розвивати творчі здібності школярів; виховувати  повагу до  звичаїв та свят України

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: Урок-подорож.

Обладнання: комп'ютер, презентація «Числівник», індивідуальні картки, сигнальні картки, підручник О. Глазової, «Українська мова. 6 клас», зупинки  міста Числівник,  роздавальний матеріал, малюнки учнів

                                                                                                                              Епіграф до уроку:

                                                                                                                      Верба красна розцвітає,

                                                                                                                     Про Великдень сповіщає…

                                                                                                                     І Спасителю під ноги

                                                                                                                     Стеле гілочки розлогі!

                                                                                                                                    О. Роговенко

                                                                                                                               

 Девіз нашого уроку такий:

            Думати швидко!

             Виконувати чітко!

             Творчо працювати!

             Каліграфічно писати!

  Проблемне  питання: дві, подвоїти, двічі. Чим відріняються ці слова?                                                                     

  Культурологічна  лінія: шануймо свята та звичаї України!

                                                           Хід уроку

І. Організаційний момент.

Хвилинка психологічного настрою «Долоньки»

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

      Мотивація навчальної діяльності учнів

Учні коментують   свої малюнки «За  що я люблю Числівник»

Учитель. Сьогодні на уроці ми повторимо й підсумуємо матеріал про цю частину мови. Отже, запишіть у зошитах дату  і тему уроку: Мандрівка  в казкову країну  «Числівник». Розбір числівника як частини мови.

-Учитель зачитує епіграф уроку, учні пояснюють

«Очікувані результати»

Знати:

- визначення числівника; групи числівників за значенням, за будовою; ознаки числівника;відмінювання числівників;

Уміти:

- знаходити числівники; правильно їх писати; використовувати у мовленні.

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

Послухайте текст, визначте тему, головну думку, тип та стиль мовлення.

Святкування Великодня - найбільшого християнського свята – має в Україні надзвичайно багату та своєрідну традицію. Особливого значення набуває у свята стіл, бо їжа часто є обрядовим атрибутом свята. А який Великдень без кошика із свяченим! Його, звісно ж, а також інші смаколики готують уперед великодній період. Як і купу інших знакових речей: писанок, вишитого одягу, прикрас для хати тощо, бо усе має тішити око, вухо, смак людини і творити отой неповторний дух Празника празників.

1.      Перша зупинка – «Інтелектуальна», на якій ми з вами перевіримо, які знання ви вже маєте про Числівник

«Великодній кошик»

«Мозковий штурм» (робота в парах)

Кожна пара учнів отримує писанку, на якій протягом 2 хв. записують все, що знають про числівник. Через 2 хв. учні «наповнюють» писанками кошик і озвучують написане.

2.Наступна зупинка «Пізнавальна», але, на превеликий жаль,  з тексту втекли букви.

Учням потрібно   вставити  букви  в словах,назвати    числівники, вказати вид. Пояснити, якою частиною мови є підкреслені слова.

Є вірна прикмета - якщо в Чистий четвер проведеш генеральне прибирання, то одержиш за це багато радості.

Крім того, що будинок стане чистим, тут закладений ще й такий релігійний момент, що шість днів після Чистого четверга прибиранням релігійні люди не займаються.

Є вірна пр….кмета – якщо  в Чистий ч…твер пров…едеш генеральне пр….биран…я, то одерж…ш за це багато радос…і.

 Крім того, що будинок стане чистим, заклад…ний ще й такий   р…лігійний  момент,що шіс...ть днів  після Чистого ч…тверга пр…биран…ям р..лігійні люди не(займаю…ся).

Усне завдання.  Поставити в правильному відмінку іменники з числівниками

10 копійок, 17 кімнат, 20 малятам, 5 сорок, 30 учнями.

Зразок. Десять копійок, сімнадцять кімнат, двадцятьом малятам, п’ять сорок, тридцятьма учнями.

Зупинка «Провідміняй числівники!» (Робота біля дошки)

60,90,300,шість десятих,132

Вибірковий диктант

Слайд ІІІ

Виписати слова, у яких на місці крапок ставиться апостроф: п…ятдесят,рум…яний, дев…ятсот,п…ятнадцятий, п…юре, б…юро,сузір…я,з…явитися

Зупинка  «Підручник» . Розбір числівника як частини мови

Учні виконують морфологічний розбір числівника.

Диктант »Мовчанка». Учитель показує учням по дві картки, на яких записані слова.

Завдання: скласти із поданих слів числівники, пояснити їх правопис

500 (п’ятсот,складний числ., має два корені),100 (простий, один корінь),694 (складений, склад. з кількох слів),1739 (складений числ., склад. з кількох

слів), 11, 14 (Увага! Наголошуймо привильно! – одинадцять чи одинадцять? Чотирнадцять чи чотирнадцять?)

Слайд ІІІ

Зупинка «Смачна»

Нема нічого кращого, аніж приготовлена власними руками паска. Аромат свіжої випічки збере за сімейним столом усіх членів родини.

Завдання: вставити числівники для того, щоб приготувати смачну паску

 Для приготування потрібно: 500-600 г борошна

1.5 склянки молока

6 яєць 150-200 г вершкового масла

2 склянки цукру

40-50 г пресованих дріжджів

50 г родзинок

50 г фруктових цукат

50 г сухого мигдалю

щіпка солі ванілін або ванільний цукор за смаком

трохи борошна для обсипання

Слайд 4

Фізкультхвилинка , але граматична

Якщо почули кількісний числівник  - руки  вгору, порядковий – в сторони

Сьомий, дев’яносто,шістнадцятому,тисяча дев’ятсот сорок п'ять,одинадцять,двадцять четвертий

Слайд 5

Зупинка «Небезпека  »

 Як правильно – шести, семи, восьми чи шісти, сіми, вісьми?

Звичайно, що перший варіант: шести книжок, семи чашок, восьми машин.

Мовою лінгвістики, в цих числівниках при відмінюванні відбувається чергування голосного і з е, о.

Станція «Творча». Твір – мініатюра «Незабаром велике свято». Хто найбільше використає числівників

IV.Закріплення набутих знань, умінь, навичок

Учитель. Отже, добігла кінця наша віртуальна подорож  країною «Числівник», але  там  ми ще не раз побуваємо, повернемося за новими знаннями про числівник. А зараз давайте підсумуємо нашу роботу в подорожі.

Гра «Так чи ні»

Кожен учень має картки двох кольорів – червоного і зеленого. Учитель зачитує твердження, а школярі піднімають картки відповідного кольору: якщо згодні – зеленого, ні – червоного.

1.Числівник – це службова частина мови? (Ні)

2.Числівник відповідає на питання  чий? який? (Ні)

3. Числівники є кількісні та порядкові (Так)

4. У реченні виступає   тільки означенням (Ні)

7. У  складених числівниках відмінюються всі слова (Так)

8. Числівник змінюється за відмінками (крім кличного) (Так)

9. Числівник має ступені порівняння (Ні)

10. Складні числівники на сотий, тисячний, мільйонний пишуться окремо (Ні)

11. За будовою числівники поділяються  тільки  на прості та складені (Ні)

12.Числівники 40, 90, 100 в усіх відмінках , крім називного, мають закінчення  -а  (Так)

Увага! Проблемне питання: дві, подвоїти, двічі. Чим відрізняються ці слова?

(Відповіді учнів)

V. Підсумки уроку

Діти, ви пройшли цей нелегкий шлях і дісталися до всіх таємниць країни  «Числівник» Скарб знання тепер ваш. Бережіть його, плекайте. Чи важкі були перепони на шляху, чи цікаві?

Бесіда ( з використанням технології «Метод ПРЕС» )

- Чи досягли ми мети, яку ставили перед собою на початку уроку-подорожі?

- Чи цікавим був урок? Пізнавальним?

- Чи справдилися ваші очікування?

VІІ. Учні заповнюють «робочі сторінки». Самооцінювання  та оцінювання учнів

VІ. Домашнє завдання.

Повторити все про числівник як  самостійну частину мови, підготуватися до контрольної роботи. Написати твір – мініатюру «Великодні звичаї», використовуючи кількісні та порядкові числівники.

UkrTesti.com – тести для самоперевірки з української літератури та мови

https://ukrtesti.com/